Напередодні холодів і першої річниці гендиректорства Михайлика
8 жовтня виповнюється рік, як СП ТОВ «Світловодськпобут», без додавання «в. о.», очолив Володимир Михайлик. Ми тоді писали про «спадщину», яка дісталась новому генеральному, що утворилась за майже рік господарювання кількох виконуючих обов’язки гендиректора цього підприємства – двомільйонна заборгованість по зарплаті працівникам та по податковим відрахуванням, заарештовані рахунки і таке інше, і тому подібне. І все це було, не варто забувати, у переддень нового опалювального сезону і досить непростих «газових» взаємин України із Московією… Минулої зими світловодці – і про це ми писали – не замерзли. Та і це літо закінчилося і на порозі знов – осіннє-зимовий період. Чим не вагомий привід для зустрічі з гендиректором Михайликом?
— Пане Володимире, якщо минулого року ми бентежились «газовою» війною із Кремлем, то сьогодні ситуація ускладнилася вже справжньою з ним війною… Зрозуміло, ворога треба бити за будь-якої пори року. Та, щоб робити це якомога успішніше – треба, щоб якомога надійніше були захищені наші тили, зокрема, щоб не мерзло наше народонаселення. Тож, давайте розпочнемо із господарського стану на «Світловодськпобуті»…
— Гаразд. За рік, що минув, оновленій команді нашого підприємства вдалося докорінно вирівняти ситуацію – заборгованість по заробітній платі та сплаті податків, по соціальним відрахуванням ліквідовано. Більш того, у рамках підготовки до нового опалювального сезону, нами було придбано два нових, сучасних (економічних) котли, які були встановлено на двох котельнях. Наразі у завершальній стадії гідравлічні випробування наших мереж. Що ж до підприємств та установ, на схвальне слово заслуговує міське управління освіти. Його керівник Геннадій Юрійович Френкель працює з нами у тісному контакті. Я як результат – заклади освіти і дитячі садки ще на початку серпня отримали акти про стовідсоткову готовність до роботи в опалювальний період. Також до позитиву, гадаю, варто віднести і наш рівень проплат за використаний газ: якщо, в середньому, по Україні він ледве перевищує 34%, то у нас він складає 75%, тобто, споживши газу у минулому році на 29 мільйонів гривень, ми сплатили 23 мільйони. Хоча, замічу, цей відсоток був би ще вищий, якби не перепони з найбільш неочікуваного боку…
— І що це у вас за «найбільш неочікуваний бік»?
— Пояснюю… Найбільшим нашим боржником є і залишається населення, борг якого за спожите тепло сягає семи мільйонів гривень. Ми з розумінням ставимось до, здебільшого, об’єктивних причин (високе безробіття, низький рівень зарплат тощо) такого стану. Тож, ми розробили для таких боржників м’яку схему реструктуризації боргів. А от з найбільш злісними боржниками жорстко працює наш юрвідділ – у липні вони отримали наші вимоги з нагадуванням про реальну ймовірність судових переслідувань. А от, хто викликає, по меншій мірі, подив, так це нинішня світловодська міськрада, яка, між іншим, є співзасновником СП ТОВ «Світловодськпобут». Але цей факт не заважає їй «хронічно» не платити за обігрів так званих вільних приміщень, що перебувають у комунальній власності міста – цей борг на сьогодні перевищує два мільйони гривень. Листи з нагадуванням про це – в середньому, по два на місяць – починаючи з лютого і до сьогодні, я регулярно шлю на ім’я міського голови. А віз, як кажуть, і нині там. Враження таке, що робиться це все навмисно.
— І що, на вашу думку, є цьому причиною?
— Чесно кажучи, займатися містечковою політологією у мене немає ані бажання, ані часу. Тим більше, коли треба вирішувати безліч господарчих справ для того, щоб місто не замерзло взимку. Та все ж, гадаю, що тут не обійшлося без впливу виборчих процесів, що набирають обертів. А ще не обійшлося без впливу деяких політично заангажованих громадських активістів, які останнім часом своїми діями нагадують завше не захисників інтересів міста, а таких собі руйнівників, які беруться руйнувати все, що трапиться їм під руку. Хоча, погодьтеся, далеко не все у міській інфраструктурі і комунальному господарстві заслуговує на «анафему»…
— Здається, тут ви маєте на увазі перш за все «колотнечу» довкола міні-котельні пологового відділення нашої ЦРЛ?
— І не в останню чергу! Хоча тут я би нагадав особам, що затіяли спекуляції довкола даного об’єкту, що мова їдеться про породіль та їхніх немовлят, для яких порушення теплового режиму утримання, буквально, смерті подібне. І я, як відповідальний керівник і громадянин, не дозволю собі бути втягнутим у різні політичні ігрища! Тож, аби все було зрозуміло, дещо нагадаю… У 2007 році, коли силами «Світловодськпобуту» було капітально відремонтоване приміщення пологового відділення із власною міні-котельнею, зокрема, (що дозволило обігрівати його без прив’язки до початку чи закінчення офіційного опалювального сезону і безперебійно забезпечувати гарячою водою), з’явилось клопотання тодішнього головлікаря ЦРЛ Юрія Котенка щодо передачі тієї котельні у безоплатне користування і обслуговування СП ТОВ «Світловодськпобут». Того ж таки року міськвиконком своїм рішенням за №563 таку передачу дозволив. Тут, замічу, і виконком, і керівництво ЦРЛ, і нашого підприємства керувались, передовсім, здоровим глуздом – довірити обслуговування складного і небезпечного обладнання кваліфікованим фахівцям підприємства, що має відповідну ліцензію. Також додам, що, згідно умов договору, він пролонговується (подовжується) автоматично кожні п’ять років – якщо, звісно, відсутні претензії щодо умов його дотримання сторін-підписантів один до одного. Таким чином, даний договір у 2012 році було пролонговано ще на п’ять років. Але на сьогодні «Світловодськпобут» стикнувся з тим, що на його адресу лунають звинувачення у тому, що він наживається на цій міні-котельні. Відтак, наше підприємство або має платити за її оренду, або відмовитись від її обслуговування й експлуатації. І обурює тут те, що претензії до нас лунають ні від керівництва ЦРЛ чи, бодай, медперсоналу, а знову таки – від тих так званих громадських активістів. Тож, з усією відповідальністю заявляю: у разі одного-єдиного звернення до нас керівництва ЦРЛ щодо недоцільності нашого обслуговування цієї міні-котельні – з боку «Світловодськпобуту» не буде жодних заперечень щодо розривання нашого договору і ми відмовимось від неї без щонайменших зволікань. Тим більше, що вона до цьогорічного опалювального сезону підготовлена нами стовідсотково. Одначе, тут варто замислитись: хто матиме від цього користь? Одне знаю точно – не породіллі та їхні діти. Хочеться вірити, що нам усім вистачить таки здорового глузду не наражати на ризик найцінніше, що у нас є.
Віталій АСАУЛЕНКО
«Світловодськ Інформ»
Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь. Мы рекомендуем Вам
зарегистрироваться либо зайти на сайт под своим именем.
Информация
Комментировать статьи на сайте возможно только в течении 17 дней со дня публикации.
8 жовтня виповнюється рік, як СП ТОВ «Світловодськпобут», без додавання «в. о.», очолив Володимир Михайлик. Ми тоді писали про «спадщину», яка дісталась новому генеральному, що утворилась за майже рік господарювання кількох виконуючих обов’язки гендиректора цього підприємства – двомільйонна заборгованість по зарплаті працівникам та по податковим відрахуванням, заарештовані рахунки і таке інше, і тому подібне. І все це було, не варто забувати, у переддень нового опалювального сезону і досить непростих «газових» взаємин України із Московією… Минулої зими світловодці – і про це ми писали – не замерзли. Та і це літо закінчилося і на порозі знов – осіннє-зимовий період. Чим не вагомий привід для зустрічі з гендиректором Михайликом?
