Знам'янщина попрощалась зі зв'язківцем Катериною Носковою

Знам’янщина попрощалася із загиблою в зоні АТО старшим телефоністом відділення зв’язку військової частини Носковою Катериною Володимирівною. Катерина загинула 16 серпня 2015 року під час бою поблизу Горлівки Донецької області, виконуючи бойове завдання.

Провести в останню путь молоду захисницю Вітчизни зібралася численна знам’янська громада. Серед них були рідні загиблої, друзі, однокласники, товариші по зброї, представники влади , мешканці міста та селища, йдеться у повідомленні на сайті Знам'янської міської ради.

"Катя була зв᾿язківцем. Їй не обов᾿язково було бути на передовій. Але ті, хто її знали, кажуть, що вона не могла там не бути. Я часто спостерігала за нею з балкона штабу. За нею цікаво було спостерігати. Вона дуже природньо почувалася серед бійців. Бо сама – справжній боєць. Кажуть, у ту ніч вона рвалася в бій. Сіла за кермо і дала по газам. Навряд чи вона знала, що їде на зустріч смерті. Але думаю, вона була до цього готова, - опубліковано спогади Ольги Решетилової на офіційній групі у Фейсбуці проекту "Повернись живим". - Коли мене питають, що жінки роблять на фронті, мені дуже складно це пояснити. У кожної, мабуть, своя мотивація. Підозрюю, що Катіну мотивацію я знаю. У неї у Знам'янці залишився чотирьохрічний син. Материнський інстинкт проявляється по-різному: хтось від загрози впадає у ступор і не може вивезти дитину з-під обстрілу, хтось тікає з дітьми подалі від загрози, а хтось –кидається, як звір, на небезпеку. Захистити сина – думаю, це була її основна мотивація".

"Сьогодні в Знам'янці попрощалися із чудовою молодою жінкою , яка пішла в ЗСУ контрактницею . Вона була зв'язківцем , могла сидіти десь собі в штабі, але весь час рвалася на передову, в бій.
Загинула від розриву міни, під час "перемир'я", як і десятки наших Захисників. Катя не могла сидіти вдома , хотіла боронити рідну землю від ворога, хотіла не дати йому дійти до наших домівок, - пише про загиблу волонтер руху "Кіровоград Волонтерський" Тетяна Бородіна. - Я пам'ятаю Катюшу такою , як на цьому знімку: завзяте, усміхнене дівча, яке прийшло в палатку "Серця матерів Кіровоградщини", що розміщалася на площі Б.Хмельницького в Кіровограді , щоб допомогли із формою. Вона дуже тішилась, що форма знайшлася і була, як на неї шита. Коли йшла від нас, ми обійнялися , поцілували одна одну в щічку і вона промовила: "Все буде добре! Ми Переможемо!".

Поховали Катерину на кладовищі у смт. Знам’янка Друга. Без мами залишився чотирьохрічний син.