Біженці про себе

Після пережитого вони плюють і на ганчірку кольорів зубної пасти «Аквафреш», і на колорадські стрічки.

Потуплюючи погляд додолу, деякі з них зізнаються, що ще на початку весни вони і московітським триколором розмахували, і «ґєорґієвскіє лєнтачкі» чіпляли собі ледь не на лоба, і галочки «за» малювали на бюлетенях псевдо-референдуму щодо незалежності «Дірки» (ДНР) від України. А зараз чухають свої потилиці в… пансіонаті «Славутич». Вони – це 62 біженці із Краматорська, Красного Луча, Артемівська, інших містечок та сіл Донецької області. Зморені, залякані (в основному, діти і жінки, деякі – вагітні), вони лише на наших теренах перевели подих. Та все одно, на наше прохання сфотографуватись зголосились лічені одиниці — вдома у них лишилось чимало родичів і вони опасаються розправи з боку все ще не добитих «федерастів».

Як їм там жилося за нової «влади»?.. Донбас — після того, як у 30-х криваві Совєти знищили голодом майже всіх тамтешніх українців, а після війни напхали туди тюремну босоту — і без «Дірки» був креміналізованим регіоном. А коли зловорожа Московія кинула туди «бабла» та зарізяк типа Ґіркіна та зрадників чеченського народу (справжній чечен воює з Кремлем за незалежність своєї батьківщини), активізувалась і місцева гопота.

Вони, пошепки кажуть біженці, можуть і в квартиру увірватись, обираючи зручну точку для обстрілу, і автівки відбирають – буцімто для потреб своєї «республіки». «А якщо не двері „колорадську“ стрічечку почепить…?, — спитали ми. – Собі дорожче», — відповіла одна жіночка. І розповіла, як її сусіда почепив таку стрічку на свого джипа. Так і джип відібрали, і на груди «калаша» начепили — у бій відправили, мовляв, «раз ти наш, то пачему нє ваюєш?»… Сьогодні у Світловодську, окрім спеціалізованих служб, опіку над біженцями здійснюють кілька громадських організацій. Як повідомила нам активістка Надія Мальцева їм вже передано і одяг, і кухонні приналежності, і провіант, і навіть телевізор з мікрохвильової пічкою і холодильником. А для діток постачили чимало україномовної дитячої літератури – нехай призвичаюються до людської мови.

«Світловодськ Інформ»