Светловодск Инфо. Сайт новостей Светловодска. Новости Кировограда и Кременчуга » Новости » Светловодск » П'єса на транспортну тему

П'єса на транспортну тему

Автор: redaktor

Ми переконуємося, що наше життя схоже на театр, а ми в ньому – актори. Люди в ньому грають різні ролі: робочого, начальника, студента... На відміну від реального театру, в нашому, життєвому, актори більше імпровізують і практично не знають сценарію. Важко спрогнозувати фінал п'єси. Часто ми не знаємо автора та режисера. А так – справжній театр, в якому присутні всі жанри: і трагедія, і комедія, і фарс ...Минулого тижня, я відвідав наш життєвий театр.

Мені зателефонували з приймальні міського голови і запросили на нараду. Передбачалося обговорити питання повернення до підписаного на початку року меморандуму, згідно якого, у маршрутних таксі була регламентована кількість пільгових місць. Так, у автобусі з числом більше 17 місць, могли проїхати чотири пільговика, а менше 17 – два. Після стрибка цін і курсу долара, перевізники, влада та громадськість домовилися скоротити пільгові місця в два рази. Перевізники обіцяли знову повернутися до меморандуму після збільшення тарифу.

Нарада зібрала досить представницький склад. Були присутні представники виконкому, керівники перевізників, громадськість і преса. Мене здивувало те, що запросили громадські організації, які завжди непримиренно опонують перевізникам. Коли підвищували тариф на перевезення, то їх не запрошували, а зараз запросили. Цей факт говорив сам за себе. Буде спектакль! Швидше за все — психологічна драма. І я не помилився.

Спочатку був пролог. Міський голова ознайомив присутніх зі змістом меморандуму й обставинами його зміни. А потім висловилися дійові особи. Представники громадськості були щирими у своїх висловлюваннях. Їх обурювало багато чого. Це і підвищення ціни проїзду на 20%, і грубість водіїв маршруток, і небажання водіїв брати пільговиків при порожніх автобусах, і багато іншого. Громадські активісти апелювали до совісті перевізників, нагадували, що пенсіонери зі своєї невеликої пенсії знаходять можливість фінансувати нашу армію в цей складний час. Та й просили небагато: не грубити, підвозити по можливості літніх людей.

Досить емоційні були й перевізники. Щиро хотілося їм вірити. Хотілося ... але! Для життєвої вистави підготувати тексти для акторів неможливо. Тут необхідно імпровізувати. Але для імпровізації необхідно мати талант. Іноді «актор» скаже таке, що й не треба говорити. Так вийшло і цього разу.

Разом з традиційними скаргами на подорожчання пального, знецінення гривні, відсутність грошей на виплату зарплати, присутні почули і «одкровення». Так, директор АТП зізнався, що даремно витратив багато грошей на купівлю дорогого закордонного автобуса NEOPLAN, який може перевозити людей з особливими потребами. На наших дорогах і в наших умовах його експлуатація не рентабельна. Тобто, керівник підприємства не прорахував рентабельність нової покупки, а просто купив.

Не менш цікаві й визнання інших перевізників. Саме від них ми дізналися, що запчастини в сусідньому Кременчуці дешевше, ніж у нас, але їздити за ними туди дорого. Може й так, якщо автобус ремонтує сам водій, а не підприємство. Перевізники висловили думку про те, що купувати нові автобуси і експлуатувати в місті не вигідно. Чому? Так і залишилося загадкою. Перевізники констатували факт зниження пасажиропотоку після підвищення ціни проїзду. Говорили вони це з якимось докором на адресу жителів міста. Мовляв, не хочуть їздити дорожче.

Хочу відзначити просто чудову гру акторів від влади. Говорили небагато, переконливо, без зайвих емоцій. Сиділи з нудьгуючим виглядом. З усього було видно, що вони точно знали яким буде фінал цієї п'єси.
Фінал виявився щасливим. Директор АТП взяв слово і погодився повернутися до меморандуму. Його підтримали два інших перевізника, які до цього були категорично проти.

Завіса. Всі задоволені. Правда «восторжествувала». Можна розходитися, от тільки аплодувати чомусь не хочеться. Досить слабенька п'єска вийшла, та й режисер, як бачимо, з любителів буде.