Результати президентських виборів - попереджувальний сигнал для Котенка

Ось і закінчилася «гонка на коротку дистанцію», якими стали нинішні позачергові вибори Президента України. Підсумок – українці одержали те, що хотіли. Адже відразу після того, як колишній Головнокомандувач ЗСУ став дезертиром, постало питання: «А хто ж буде»? І мудрий народ, який поступово навчився в голос говорити те, що думає, не тільки на кухні та на посиденьках в гаражах, перемиваючи кістки українському політикуму, в переважній своїй більшості зупинився на кандидатурі Петра Порошенка. Політично інертний Світловодськ в силу свого традиційно високого інтелектуального потенціалу, закладеного на нині розграбованих найкращих в світі заводах, інтуїтивно відчував, що, загалом-то і альтернативи іншої не було. Та і ситуація, коли слова «Україна в небезпеці» стали настільки реальними, коли ще вчора рідна, братня сусідка так повела себе, підказувала, що країні потрібен сильний, професіональний і авторитетний лідер, який зможе згуртувати. Отже, Порошенко – Президент. А які ж наслідки цього довершеного факту для рідного Світловодська і його мешканців? Спробуємо поміркувати.

25 травня показало, що почалося падіння політичних сил, до яких ми звикли за багато років. ПР виявилася «колосом на глиняних ногах», адже її висуванці по Світловодську набрали мінімум голосів. І навіть у її багаторічній «вотчині», Власівці, за даними громадянської мережі «Опора», Тігіпко разом з Добкіним набрали всього 304 голоси проти 2037 у Порошенка.

Те ж враження складається і по відношенню щодо «БЮТ», тобто «Батьківщини». Тут, на мій погляд, вкрай негативну роль відіграла надто агресивна передвиборча риторика Юлії Володимирівни, а також персони, які її представляли у місті. І на фоні Порошенка, за якого віддало голоси 56,9% виборців, вона зі своїми 12,1% виглядає не надто переконливо.

Тож, вірогідно, треба очікувати найближчим часом росту популярності нових політичних сил. Не думаю, що у Світловодську, який ще залишається своєрідною «збірною СРСР», це стосується радикальних партій. А от партія Петра Порошенка «Солідарність», про яку мало хто чув, у Світловодську вже в п’ятірці найпопулярніших. Тільки буде сумно, якщо в ній несподівано випірнуть перефарбовані «бувші», які поспіхом покидали в смітники партійні квитки Партії регіонів.

Ну це, як казав Василь Іванович Чапаєв, «у світовому масштабі». А що можна чекати далі на «приземленому» рівні, у Світловодську?

Здається, не за горами не тільки парламентські, але і місцеві вибори. Логіка підказує, що Президент будуватиме вертикаль влади, розставляючи «своїх» людей. А хто йому найбільше допоміг у Світловодську? Тож не здивуюся, якщо одним із кандидатів на посаду мера стане очільник Світловодського штабу Петра Порошенка Михайло Касьянов. Особливо з огляду на те, що він має в своєму активі чималий управлінський та політичний досвід.

Поживемо-побачимо. А поки що треба достойно відсвяткувати 60-річчя рідного Світловодська.

Сергій Тишко

Джерело "Рідний Кіровоград"