Щодо темних сторін світловодського тепла
У попередніх номерах газети були надруковані статті: «Темні стороні світловодського тепла» та «Темні сторони світловодського тепла 2». В них я виклав точку зору громадських активістів на проблеми та гострі питання головного і єдиного підприємства-теплопостачальника – «Світловодськпобут». Приємно, що статті викликали певний резонанс серед жителів міста. Відгукнулося на публікації і керівництво підприємства. Відбулася зустріч з директором підприємства Володимиром Михайликом. Він надав свої пояснення щодо публікацій.
В статті піднімалося питання щодо словосполучення в назві підприємства «спільне підприємство». Воно використовується у назвах в тому випадку, коли при створенні підприємства беруть участь українська і зарубіжна сторона. В нашому випадку створювалося підприємство міською радою та українським ТОВ. Але, за словами, Михайлика, при створенні засновники вирішили його так назвати. Міська рада, як один із засновників за це проголосувала. В 2009 році суд підтвердив, що у такій назві немає порушень законодавства, оскільки організаційно-правова форма «спільне підприємство» існувала ще у 90-х роках.
В статті піднімалося питання формування статутного фонду підприємства. Зокрема, щодо вартості частки Світловодської міської ради, яка вносилася майном. На той час була проведена експертна оцінка Торгово-промисловою палатою за замовленням Світловодської міської ради. Це не залишкова вартість майна, а ринкова, визначена відповідними експертами торгово-промислової палати з оцінки майна. Щодо частки ТОВ «Політрейд», то вони зробили свій внесок грошовими коштами. Це питання не нове. Його піднімали уже декілька разів. Створення юридичної особи СП ТОВ «Світловодськпобут» перевірялося неодноразово різними компетентними органами, якими підтверджено відсутність порушень діючого законодавства України.
Щодо боргів СПТМ, про які йшлося в статті, то підприємство діяло відповідно до договору з СПТМ, за яким СП ТОВ «Світловодськпобут» виконував претензійно-позовну роботу. Заборгованість за централізоване опалення, яка належала СПТМ, спрямовувалась на погашення боргів останнього.
Стягнення заборгованості за централізоване опалення з боржників проводилось й проводиться в судовому порядку, в разі, коли заходи досудового врегулювання спору не дають результату. При винесенні рішення Світловодським міськрайсудом про стягнення заборгованості, воно передавалось до виконання Державній виконавчій службі, на яку покладено функції примусового виконання рішень суду відповідно до Закону України «Про виконавче провадження». Даний Закон передбачає й продаж майна боржника, в тому числі, при великій сумі заборгованості, продаж нерухомого майна (квартири). При виконанні рішень суду Державною виконавчою службою були випадки продажу квартир боржників з метою погашення заборгованості за рішенням суду. За рахунок коштів з продажу майна, погашалась сума заборгованості, різниця коштів поверталась боржнику.
В статті піднімається питання щодо гуртожитку по вулиці Леніна, 94. Михалик повідомив, що зазначена будівля передана не міській раді, а безпосередньо підприємству за цивільно-правовою угодою в рахунок покриття заборгованості ВАТ «Оліпм» за спожиту теплову енергію. Будинок №94 по вулиці Леніна є власністю підприємства і нікому більше не передавався. Деякий час ДП дійсно здійснювало функції управління та здачі в оренду приміщень цієї будівлі, але з першого січня цього року цим займається адміністрація «Світловодськпобуту».
Директор підприємства надав відповідь і на питання щодо зміни форми власності. СП ТОВ «Світловодськпобут» було засноване на колективній формі власності. У 2004 році, після змін у законодавстві України, зокрема, прийняття в Україні нового цивільного кодексу, такий вид форми власності як «колективна» було виключено з цивільного законодавства. Діючим цивільним кодексом передбачені такі форми права власності як державна, комунальна та приватна. Тому форма власності усіх підприємств України, що були зареєстровані як колективні, були перереєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб в приватну форму власності, у випадку з СП ТОВ «Світловодськпобут» ми маємо спільну часткову форму приватної власності, в якій є частка приватного та частка комунального внеску.
У статті піднімається питання щодо котельні №1. Михалик пояснив, що ця котельня була побудована з метою покращення теплопостачання Ревівського мікрорайону. Кошти на її будівництво були виділені підприємством і міською радою. Вона знаходиться на балансі підприємства.
Директор підприємства надав пояснення щодо формування тарифу на теплопостачання. «Світловодськпобут» відноситься до підприємств, для яких тариф на послугу визначає НРКЕ України. Підприємство не має права самостійно його змінювати. Початок і кінець опалювального сезону визначається виконавчим комітетом міської ради.
Крім коментарів щодо статей, Михалик розповів про роботи, які були проведені на підприємстві. Про них читачі дізнаються з наступної публікації.
Директор СП ТОВ «Світловодськпобут» висловив свою точку зору і навів відомі йому факти. На жаль, влада поки ще ніяк не відреагувала на публікації.
Вадим Степанець
Джерело "Правдоруб"
Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь. Мы рекомендуем Вам
зарегистрироваться либо зайти на сайт под своим именем.
Информация
Комментировать статьи на сайте возможно только в течении 17 дней со дня публикации.
У попередніх номерах газети були надруковані статті: «Темні стороні світловодського тепла» та «Темні сторони світловодського тепла 2». В них я виклав точку зору громадських активістів на проблеми та гострі питання головного і єдиного підприємства-теплопостачальника – «Світловодськпобут». Приємно, що статті викликали певний резонанс серед жителів міста. Відгукнулося на публікації і керівництво підприємства. Відбулася зустріч з директором підприємства Володимиром Михайликом. Він надав свої пояснення щодо публікацій.
