В одному з сіл Світловодського району в першій декаді березня цього року сільський голова без поважних причин і необхідності лопатою(!) побив чоловіка і його жінку на їх власному подвір'ї. Наступного дня цей голова в присутності свідків, за словами потерпілого, пригрозив чоловіку, що вб'є його якщо не в селі, то прийде до нього додому. Потерпілий одразу звернувся до правоохоронних органів. Поліція неохоче, тільки після значних домагань чоловіка, забрала лопату як доказову річ на зняття відбитків рук нападника та відкрила кримінальне впровадження. Чоловік приїхав і в прокуратуру Світловодська, де написав відповідну заяву. До цього в міському медзакладі він домігся фіксації тілесних пошкоджень в нього та його дружини.
Пострадавший обращается за помощью неравнодушных.
Страшне в цій історії і таке. Цей чоловік з жінкою – уродженці цього села, і переїхали в рідне село з окупованого Донецьку, де покинули квартиру і все майно. Там – війна. Стріляють, вбивають, творять насилля. А зараз вже на власній батьківщині їм також в стилі агресорів страшно погрожують. І хто?.. Куди подітися простим українцям від свавілля злодійської влади всіх рівнів? Сільські жителі, які на власній шкірі щоденно, постійно відчувають цей страх від влади в селі, в районі, в області, припускають, що якби, наприклад, їхній односелець з палицею в руках прийшов на подвір'я сілького голови і побив його або тільки погрожував побиттям, то поліція прилетіла б вертольотом (!!!) через 10 хвилин і бідолагу відвезли б наручниках в недалекі місця на такий собі термін в кілька років. Потерпілий через громадських активістів і друзів направив відеозвернення в Генеральну Прокуратуру України, Міністерство внутрішніх справ, Уповноваженому з прав людини Верховної Ради України, на один із українських телеканалів. З проханням захистити його життя. Якщо це не допоможе зупинити свавілля сільського голови і дій та бездіяльність районних злодіїв, то надалі буде звернення до міжнародної спільноти з проханням захисту від геноциду, в першу чергу в Комітет “Права людини” Європарламенту. “Лихо в Україні…” – як писав Великий Кобзар. Геноцид народу не тільки через несправедливість, брехню влади, високі ціни і низькі зарплати, відсутність роботи тощо, а й через прямі погрози життю людей і злодійська бездіяльність державних органів, які повинні бути головними гарантами щасливого життя кожного із українців, як то прописано Конституцією України – Біблією Українського Народу: Стаття 3.Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності державии. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь. Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо зайти на сайт под своим именем.
Информация
Комментировать статьи на сайте возможно только в течении 17 дней со дня публикации.
